18 березня набрав чинності новий Закон України «Про повну загальну середню освіту» № 463-ІХ  від 16 січня 2020 року (далі - Закон). Закон розроблявся декілька років спільними зусиллями Міністерства освіти і науки України під керівництвом двох міністерок, народних депутатів двох скликань Верховної Ради, громадянського суспільства та експертного середовища.

Закон визначає правові, організаційні та економічні засади функціонування і розвитку системи загальної середньої освіти. Він став логічним продовженням законодавчого врегулювання реформи системи освіти, початок якого поклав Закон України «Про освіту».

Огляд Закону «Про повну загальну середню освіту»

Щодо рівнів освіти та терміни її здобуття.

Повна загальна середня освіта здобувається на таких рівнях:

• початкова освіта - перший рівень повної загальної середньої освіти, що здобувається протягом чотирьох років (1-4 класи);
• базова середня освіта - другий рівень повної загальної середньої освіти, що здобувається протягом п’яти років (5-9 класи);
• профільна середня освіта - третій рівень повної загальної середньої освіти, що здобувається протягом трьох років (10-12 класи).

Щодо закладів загальної середньої освіти

Типи закладів освіти, що забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти:

• початкова школа, що забезпечує здобуття початкової освіти;
• гімназія, що забезпечує здобуття базової середньої освіти;
• ліцей, що забезпечує здобуття профільної середньої освіти.

Щодо засновника закладів загальної середньої освіти

Засновник закладу загальної середньої освіти (місцева рада) або уповноважений ним орган (зазвичай орган управління освітою) (посадова особа)

Щодо фінансування системи загальної середньої освіти

Фінансування здобуття повної загальної середньої освіти здійснюється за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством.

Щодо мови навчання

Кожен, хто здобуває в закладі освіти повну загальну середню освіту, вивчає  державну мову (українську).

Кожному учневі гарантується право на здобуття повної загальної середньої освіти державною мовою в державних, комунальних і корпоративних закладах освіти. Особам, які належать до національних меншин України (російська та ін., окрім корінних народів або національних меншин України, мови яких є офіційними мовами Європейського Союзу (угорська, румунська та ін.)) відсоток річного обсягу навчального часу, що вивчається державною мовою має становити не менше 80% в 5-12 класах.

Щодо форм здобуття повної загальної середньої освіти

Повну загальну середню освіту можна буде здобувати крім очного денного навчання в школі ще і за іншими формами: дистанційною, мережевою, екстернатною, сімейною (домашньою), формою педагогічного патронажу, а також за очною (вечірньою), заочною (на рівнях базової та профільної середньої освіти). Однак, це стане можливим лише після того, як МОН розробить та затвердить відповідне(і) положення про ці форми.

Щодо зарахування дітей до закладів загальної середньої освіти

Згідно п.2 ст.9 зарахування до школи дітей, які проживають на території обслуговування комунального закладу освіти, чи є рідними братами та/або сестрами дітей, які здобувають освіту в цьому закладі освіти, чи є дітьми працівників цього закладу освіти для здобуття початкової (1- 4 класи) та  базової середньої освіти (5-9 класи) здійснюється без конкурсу, тобто - обов’язково! (крім закладів спеціалізованої освіти і приватних закладів освіти. Відповідно до п.3 ст.8 територія обслуговування не закріплюється за  державними, приватними і корпоративними закладами освіти.

Зарахування дітей до державних, комунальних закладів освіти для здобуття базової середньої освіти може здійснюватися на конкурсних засадах, якщо це не порушує право учнів, які здобули початкову освіту в цьому закладі освіти, на продовження навчання в ньому та за умови, що кількість поданих заяв про зарахування перевищує загальну кількість вільних місць у відповідних класах.

Зарахування дітей для здобуття профільної середньої освіти (10 клас) відбуватиметься з 2027 року на конкурсних засадах.

Щодо територіальної доступності

Кожна дитина має право на здобуття початкової та базової середньої освіти у найбільш доступному та наближеному до місця її проживання закладі освіти чи його структурному підрозділі (філії).

Щодо формування класів

Мінімальна наповнюваність класів на усіх трьох рівнях – 5 учнів. Максимальна - 30. Але з 1 вересня 2024 року до перших класів прийматимуть не більше ніж по 24 учні. Ця норма розповсюджуватиметься лише на початкову школу. Якщо кількість дітей не дозволяє утворити клас, учні можуть продовжити навчання в цьому закладі освіти за  іншою формою (і не обов’язково це педагогічний патронат) або в іншому закладі освіти із забезпеченням територіальної доступності. 

Поділ класу на групи відбуватиметься згідно Порядку, який затверджує МОН. (З метою забезпечення належної якості вивчення окремих навчальних предметів (інтегрованих курсів) клас державного, комунального закладу освіти може ділитися не більш як на три групи з кількістю учнів не менше восьми осіб.

Щодо навчальних періодів

Освітній процес у школах розпочинається у День знань - 1 вересня і триває не менше 175 навчальних днів та закінчується не пізніше 1 липня наступного року. Законом передбачено, що якщо 1 вересня припадає на вихідний день, навчальний рік розпочинається у перший за ним робочий день. Тривалість канікул протягом навчального року не може становити менше 30 календарних днів. 

Безперервна навчальна діяльність учнів (тривалість уроку) не може перевищувати 35 хвилин (для 1 року навчання), 40 хвилин (для 2-4 років навчання), 45 хвилин (5-12 років навчання).

Щодо документів про освіту

На підставі результатів річного оцінювання і державної підсумкової атестації учні отримують свідоцтва: про початкову освіту; про базову середню освіту; про повну загальну середню освіту. З 2021 року всі свідоцтва або їх бланки виготовлятимуться закладами освіти або їх засновниками з присвоєнням їм відповідного реєстраційного номера в Єдиній державній електронній базі з питань освіти.

Щодо академічної доброчесності у сфері загальної середньої освіти

Керівник та інші педагогічні працівники закладу освіти забезпечують дотримання принципів академічної доброчесності відповідно до своєї компетенції. Порушеннями академічної доброчесності є академічний плагіат, фабрикація, фальсифікація, списування, обман, хабарництво тощо.